Рецепт шолеників у нашій родині передавався з покоління в покоління. Нам його передала бабуся чоловіка — так само, як колись передали їй.
Кожного тижня мій чоловік Шоні (символічний збіг імені та назви, правда) готує шоленики для нашої родини. Ми виросли з цим смаком, ми його любимо, і в якийсь момент просто зрозуміли, що не можемо залишити їх тільки для себе.
ХРУСТ ІЗ ХУСТА
Світ змінювався, змінювались країни і часи, наші землі пройшли шлях від Австро-Угорщини до сучасної України, але сам рецепт залишився тим самим.
Це подяка поколінням, які зберегли цю традицію, і наша місія — щоб вона жила далі і щоб світ дізнався про шоленики.